Готель Червоні вітрила

Про відпочинок. Був із сім`єю в готелі «Алые Паруса» (а не «Пурпурові вітрила») в м.Коблево Миколаївської області. На превеликий жаль, враження – негативні. Присутнє відчуття обману та розчарування. По порядку: Будучи в Україні, тут українською мовою ніхто не спілкується, жодних документів та оголошень в громадських місцях державною мовою не прописано. Йдеш вечором по вулиці і відусіль чуєшь Расєйскій шансон, здається, що потрапив на 30 років назад в СОВОК! Далі – номер в готелі конструктивно і по наповненості - чудовий, однак: - нічого не видно, шалена економія на освітленні, сантехніка стара і ледве працює, душ слабенький, бачок унітазу наповнюється навпіл, і тому повний злив здійснюється за 3-4 рази, постіль постійно волога, телевізор на два пульти, які не працюють, прибирання взагалі відсутнє. Наступне: басейн – постійно смердить хлоркою, малий душ біля нього не має стоку і тому біля нього збирається вода з брудом. УВАГА! Ресторан!!! Не вірте своїм очам, те, що записано в меню, - того немає на 70%, не зважаючи на попереднє замовлення, за браком продуктів – його не буде! Якість приготовлених страв така, що виникає думка- «як же треба навчатись, щоби так зіпсути продукти!!!» Гречка – шрапнель, вівсянка – луску плювати, зупа з фрикадельками – загроза хвороби, бо «фрикадельки з цибулею» - такі вони получились гірко-кислі, а на морі скумбрія – не свіжа , а разморожена - обійшлася у 370 гривень за одну рибку, яка була висушена на сухар, пересолена, для прикладу – в мене у супермаркеті один хвостик такої мороженої скумбрії коштує 50 гривень, і для чого нас так дурити? Ціни зашквальні, а якість – гівно. За 150 грамів неякісного вина я сплатив вартість цілої пляшки, а повірте у винах я знаю смак і ціну. Персонал – катастрофа! На весь ресторан 2 дівчинки літають по двох поверхах, їх не вистачає, а менеджер Павло постійно їх «тролить» просто в залі поряд із відвідувачами. Сидиш за столом, тривалий час очікуєшь, коли до тебе підійде офіціантка, вона обв`язково щось переплутає, щось забуде, і вже не хочеться того їдження, а потім далі квест – чекати, коли вона замаячить на обрії, щоби «замовити» в неї рахунок, і стільки ж чекати на здачу (за таку роботу дарувати чайових 50-200 гривень якось забагато). Декілька днів в регіоні був шторм, в результаті в отелі зникло світло, ніхто нічого пояснити не зміг, лише охоронник на КПП повідомив, що в трансформаторі вибило запобіжники, і в них таке іноді буває, що зараз поїдуть до Миколаєва, звідки привезуть нові запобіжники! Матка бозка! Якщо таке періодично відбувається, невже невистачає розуму мати в запасі такі запобіжники!? Жахи тривають! У зливу всі вулиці заповнюються водою, і отоє Коблєво перетворюється на Венецію. Деякі порядні господарі біля своїх отелів ставлять помпу і відкачують воду. Коли все висохло, я пішов по тих вулицях, і побачив, що трапи дощеприймачів існують, тільки в них вже проросла трава зі сміттям, і зливу води просто немає. А куди йдуть курортні збори. Як не соромно адміністрації міста, власникам готелів чудове місце пертворити на таке болото. Мені шкода затрачених грошей, часу і втрачених сподівань. Сюди я більше ніколи не приїду, всім знайомим про це перекажу.Хотілося відпочити на Батьківщині…